У 1990 році закінчив Київське вище військове інженерне двічі червонопрапорне училище зв’язку ім. М. І. Калініна,
У 2013 році Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «Київський політехнічний інститут» (магістр),
У 2016 році факультет соціології і права НТУУ «Київський політехнічний інститут».
У 1985-2009 проходив службу в органах державної безпеки на посадах офіцерського та керівного складу;
2009-2010 – обіймав посаду Директора Департаменту інформаційних технологій Державного казначейства України;
2010-2013 працював в приватних компаніях за напрямком електронного підпису та інформаційних технологій;
2013-2015 – начальник Управління функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України;
з 2015 по 2016 проходив службу на посаді начальника Оперативно технічного управління Національного антикорупційного бюро України;
2017-2020 – Головний науковий співробітник (наукової установи) Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
У 2020 році захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії «Правове забезпечення транскордонного надання електронних довірчих послуг».
Нині завідувач наукової лабораторії теорії цифрової трансформації і права наукового центру цифрової трансформації і права Державної наукової установи Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України.
Ініціатор та співавтор низки нормативно-правових актів України в тому числі Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Головні напрями наукових інтересів: інформаційне право, інформаційна безпека, захист персональних даних, управління ідентифікаційними даними, інформаційні технології ідентифікації, інформаційно-правове забезпечення національної безпеки тощо.
Автор понад 45 наук. праць, серед яких монографія «Електронні довірчі послуги: правовий аспект транскордонного використання» (2020).